Біпатризм в українських реаліях

Останнім часом серед мешканців регіону виникають дискусії щодо доцільності законодавчого закріплення в Україні інституту подвійного громадянства. Чи був би такий крок державного апарату хибним?
Відомо, що влада та населення країн світу ставляться до питання легалізації подвійного громадянства по-різному. Деякі держави дозволяють своїм громадянам мати іноземні паспорти. Серед останніх, переважно, країни Заходу.
Але для України вирішення вказаного питання все ж таки має свої особливості, які свідчать, що на даний час біпатризм несе в собі загрозу для конституційного ладу та населення, передусім через намагання деяких країн реалізувати власні амбітні плани щодо подальшого розвитку нашої держави.
Як відомо, Росія вправно практикує використання громадян, що мають паспорти Російської Федерації, але проживають на території колишніх радянських республік. Так, під час трагічних подій 2008 року в Грузії, коли туди увійшли російські війська, президент РФ заявив, що він зобов'язаний захищати життя та гідність російських громадян, де б вони не знаходилися.
З цією ж метою – формального прикриття своєї агресії та формування підтримки місцевого населення – РФ масово видавала свої паспорти і громадянам України, переважно мешканцям Донбасу та Криму. За неофіційною інформацією, російські документи мають близько трьох сотень тисяч громадян України, якщо не більше.
За таких обставин наша країна не може собі дозволити ліберально ставитись до подвійного громадянства власних громадян, оскільки це небезпечна загроза для її суверенітету.
Крім того, якщо відкинути наявність подібних стратегічних аспектів, біпатризм, на сьогоднішній день, несе в собі і інші менш глобальні, але не менш проблемні моменти. Зокрема, той же російський паспорт фактично рятує громадянина України від кримінальної відповідальності, оскільки така особа, працюючи на російські спецслужби та здійснюючи антиукраїнську діяльність, при перетині російсько-українського кордону, буде недосяжна для вітчизняного правосуддя через передбачену законодавством РФ можливість відмови у видачі свого громадянина.
Не в останню чергу негатив подвійного громадянства обумовлений фактами набуття правового зв’язку з іншою державою посадовцями органів державної влади та місцевого самоврядування, які мають допуск до секретної інформації. Якщо така особа виявиться банальним зрадником, то вона не вагаючись поділиться закритими в інтересах країни відомостями з іноземними кураторами.
Ну, і звісно, біпатризм часто використовується для ухилення від обов’язків громадянина перед державою (проходження військової служби, сплати податків та інших обов’язкових платежів).
З огляду на це, явище, як таке, несе в собі небезпеку, та цілком може стати підґрунтям до вчинення протиправних діянь, відповідальність за які передбачена ст.ст. 109, 110, 328, 330
Таким чином, в умовах сьогодення, українцям не варто піддаватися на некомпетентну пропаганду, та необхідно визнати, що подвійне громадянство – це не наш шлях розвитку.скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Додати коментар