Репресії у Криму як норма життя

Репресії у Криму як норма життя
18 травня країна готується відзначити чергову річницю примусової депортації кримських татар.
Поряд з поминальними заходами за жертвами геноциду також триватиме соціально-інформаційна кампанія, спрямована на висвітлення трагічних сторінок нашої історії. Адже соціофобська внутрішня політика кремлівських вождів, «завдяки» якій цілі народи втрачали історичну батьківщину, не залишилась в минулому.

Нащадки катів готуються до Дня пам'яті жертв по-своєму
Сьогодні нащадки катів, які завзято і бадьоро заганяли людей у вантажні вагони тією далекою весною 1944 року, готуються до відзначення Дня пам'яті жертв по-своєму. Наразі на півострові триває, розпочата на травневі світа, хвиля обшуків у активістів кримськотатарського руху. Географія беззаконня не обмежена якимось одним населеним пунктом. Спочатку ФСБ було проведено слідчі дії у голови Судацького регіонального Меджлісу Ільвера Аметова, начебто через анонімний дзвінок щодо продажу останнім зброї та наркотиків. Водночас, у селі Морське, розташованому за 20 км від Судака, озброєні люди зранку оточили квартал, де живуть кримські татари, а потім перекрили дорогу. Після цього почався обшук у будинку кримського татарина Юсуфа Тороза, який тривав майже 4 години. Також стало відомо, що російські силовики проводять обшук у будинку кримського активіста Різи Ізетова в окупованому селі Строгонівка Сімферопольського району автономії.

Окупанти намагаються залякати
«Совпадение? Не думаю», - прокоментував би ситуацію одіозний кремлівський пропагандист Дмитро Кисельов. Тому що тим, хто не почепив на вуха локшину російського виробництва, зрозумілі справжні мотиви окупаційної адміністрації, яка напередодні річниці примусового виселення чомусь несподівано активізувала зусилля: чим більше залякати населення півострову, тим менш воно думатиме про історичну пам'ять та справедливість 18 травня. Адже влада РФ ще й як побоюється визнавати власні помилки та каятися за скоєні злочини.

Льотчиків не пустили на прем'єру фільму «Хайтарма»
Відомо, що ще навесні 2013 року, до україно-російського конфлікту, на прем'єру фільму «Хайтарма», присвяченого пам'яті жертв депортації, генеральне консульство Росії в Сімферополі не пустило радянських льотчиків - учнів відомого Амет-Хана Султана, які приїхали в Крим з Росії. Консул «північного сусіда» настійливо не рекомендував їм брати участь у прем'єрі фільму тому, що останній, на думку посадовця, не відображає всієї правди. А все тому, що імідж імперії завжди був важливіше за людські життя.

Гарантій, що з Криму переселять у Сибір - немає
З усього цього фарсу треба зробити однозначні висновки. Адміністрація т.зв. «Республіки Крим» готова наважитися на будь-які кроки щодо «закріплення» захоплених територій. Якщо треба, то будуть і штучні кримінальні справи, і обшуки, і затримання. При цьому, не обов'язково терор стосуватиметься якогось конкретного етносу. Тобто, ті українці, які опинились на півострові, не мають жодних гарантій, що одного чудового дня, їх не переселять до Сибіру або на Далекий Схід, як потенційних «колабораціоністів та зрадників».

Джерело: pik.uaскачать dle 10.4фильмы бесплатно
Додати коментар