Польське бачення Бандери

Польське бачення Бандери
Нещодавно українські ЗМІ сколихнула новина щодо ухвалення польськими парламентарями закону, за яким можна притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто публічно вживатиме термін «польські концтабори», а також визнаватиме співучасть польської держави або народу в Голокості. Крім того, покарання навіть чекає на тих осіб, які перебувають за межами Польщі.
Гострими та неоднозначними є тези, що польський Інститут Національної Пам’яті, окрім нацистських та комуністичних злочинів у ‎1917-1990 роках, може займатися і «злочинами українських націоналістів та формацій, що співпрацювали з Третім рейхом». Під останніми розуміються «дії, вчинені українськими націоналістами у ‎1925-1950 роках, що полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти індивідів чи груп людей, а особливо проти польського населення. Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували з Третім рейхом, є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян Другої Речі Посполитої на території Волині та Східної Малопольщі».
І саме ці тези підхопили російські медіа в контексті продовження активної інформаційної пропаганди щодо «нацистів в українській владі», «прихильників культу Бандери», «відвернення всього цивілізаційного світу від української хунти» та ін. В мережі можна знайти «експертні висновки», інтерв’ю з російськими політиками з цього приводу. Навіть ток-шоу на центральних рупорах кремлівської пропаганди стосувались даного питання. І, по старій путінській традиції, активно лунали звинувачення в дискредитації представників національних меншин, тиску та гонитвах на польсько-, угорсько-, російськомовне населення та інші вже відомі елементи пропаганди. Численні політологи наввипередки говорили про те, що нинішня Україна будує свою державу на підміні історичних фактів, ідеологія українського націоналізму є злочинна, тотожна з ідеями Третєго рейху. Крім того, Україна намагається нав'язати Польщі та всьому світу своє бачення подій 75-річної давнини.
Українське МЗС відреагувало швидко, але дуже зважено – відомство заявило, що «глибоко стурбоване фактом ухвалення законопроекту», котрий представляє сусідній народ виключно як «злочинних націоналістів» та «нацистських колаборантів». Дипломати висловили жаль, що «українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися».
З усього вищезазначеного постають актуальні питання для України та її вектора в зовнішній та внутрішній політиці. Що робити з промовами усіх високопосадовців з нагоди державних свят, які згадують про героїзм УПА у боротьбі з комуністами чи нацистами? Чи використання публіцистами терміну «Волинська трагедія» вважатиметься запереченням «злочинів українських націоналістів»? Якщо так, то які наслідки чекають на «порушників» у випадку перетину польського кордону?
Як би там не було, вказаний законопроект стане перевіркою на міцність україно-польських взаємовідносин. Будимо мати надію, що офіційний Київ зможе переконати світ у абсурдності таких ініціатив і не тільки дипломатичним запереченням, а буде відстоювати свою послідовну та принципову позицію.
Попри все, сподіваємось, що Україна та Польща завжди залишатимуться стратегічними партнерами, тому, у ситуації що склалась, найважливішим є пошук компромісу для взаємопорозуміння.скачать dle 10.4фильмы бесплатно
Додати коментар